Хіба ми можемо так жити

Хіба ми можемо так жити, коли не ціниться життя,

Коли брехня у всьому світі нам видається за буття,

Коли слова в замін на дії нам надають як результат,

Коли життя людське жевріє, бо замість правди — маскарад.

 

Хіба ми можемо так жити, де слово варте — гріш ціна,

Де беззаконня стало вірним інструментарієм життя.

В краї, де влада діє, як корумпована орда,

Щосили натискає в системі «Рада» кнопку «За».

 

Хіба ми можемо так жити, де хворим пропонують смерть,

Де замість розвитку радіти, ми спостерігаємо кінець,

Коли навзамін допомоги нам пропонують менше «взять»,

Коли за те, що дане правом, нам все одно потрібно «дать».

 

Хіба ми можемо так жити, коли віддачі нам нема,

Коли, працюючи піввіку, ми не отримаєм добра,

Коли за те, щоб краще жити, потрібні смерті ста людей,

Коли вже малолітні діти змаленьку знають: «Банду Геть!»

 

Так! Ми навчилися так жити, бо безлад є у головах,

Однак одне потрібно зрозуміти, що далі буде вже не так,

Що ті, хто вмер за нашу волю, вже не дадуть нам думать так,

Що славну Українську долю творити буде хтось інак.

 

Тим, хто боровся, бореться і буде боротись за свободу України, присвячується!

Слава Україні!

                                                                                                                    Київ, 21.03.2014

 

Даний вір було написано у якості "Слова редактора" до №32 журналу "З любов'ю до права".