36!

36! Доречний час ставити собі дорослі питання: хто ти? що ти? де ти? що і для кого/чого робиш?

Мабуть, аби бути задоволеним відповідями, потрібно було задатися цими запитаннями раніше: менше звертати увагу на оточуючих і більше слухати себе, щоб мати час скоригувати питання своєму внутрішньому «експерту» у цій «життєвій експертизі», тим самим повпливати на його відповіді, допоки проєкт документа остаточно не підписано.

З кожним роком можливості для корекції запитань зменшуються, режим редагування стає все менш доступним, і лишається тільки аналіз розділу «висновки» у форматі «тільки для читання».

Тут уже кожен для себе оцінює, наскільки його внутрішній експерт підтверджує обставини власного життєвого успіху і наскільки чіткими та ствердними є формулювання у цьому висновку.

Бо якщо не підтверджує, то ще ніби як є трішки часу, аби змінити обставини цієї справи чи, якщо результати «дослідження» вже зовсім не дуже, то хоча б «підігнати» питання під задовільні висновки. Я таке багато разів робив із «життєвими експертизами» інших людей, але редагувати свою набагато складніше.

За ці 36 років висновки ніби й непогані, але тільки мені, як замовнику цього дослідження, відомо, що для отримання цих відповідей довелося багато чого приховати від експерта.

Тож побажаю собі очевидності, аби для оцінки успішності наступних 36-ти років не потрібно було застосовувати жодних спеціальних знань.

P.S. Якщо дочитали це до кінця, то вже традиційно закликаю привітати мене скріном із проведеним донатом на 36 грн.

Минулого року ми кидали по 35 грн Назарію Гусакову, і я трішки дав штангу. Цього року використаємо перевірений часом варіант. 

https://send.monobank.ua/jar/2JbpBYkhMv