Реєстрація саморобного автомобіля.

Реєстрація саморобного автомобіля.

Ігор Шевчук, юрист

Нормативна база:

1. Закон України «Про дорожній рух»

від 30.06.1993 № 3353-XII

Ні для кого не секрет, що українці – талановиті люди. Обдарована українська душа ще й талантом до конструювання транспортних засобів. Принаймні, такий висновок можна зробити із кількості телепередач та різноманітної інформації в мережі Інтернет про так званих «Кулібіних».

Але у сьогоднішній статті ми говоритимемо не про винаходи, а про те, чи не є марними старання наших умільців. Чи можна зареєструвати транспортний засіб, який виготовлений власноруч та використовувати на дорогах загального користування.

Як ви можете зрозуміти, винаходів безліч, і розглянути усі ми не можемо з фізичної точки зору, тому, сьогодні поговоримо про найпоширеніший спосіб виготовлення транспортного засобу власноруч – це збирання автівки з деталей, що належать різним маркам та моделям автомобілів.

Існує хибна думка, що проблеми з таким транспортним засобом виникають на етапі його реєстрації. Це не так. Реєстрація в органах МРЕВ – це найлегша стадія за умови, що ви пройдете усі попередні щаблі бюрократичної процедури.

Єдиною і головною проблемою, що постає перед українськими винахідниками є відсутність структурованої нормативної бази, яка б дала змогу чітко розуміти усі аспекти правового регулювання даної сфери.

Наразі можемо виокремити два способи, якими користуються винахідники:

1. Складання транспортного засобу із різних частин.
2. Заміна деяких вузлів та агрегатів на серійному авто (наприклад заміна двигуна внутрішнього згорання на електромотор тощо).

Таким чином важко провести межу між переобладнанням автомобіля та його повним виготовленням. Адже, як в першому, так і в другому випадку використовуються деталі від різних автомобілів та механізмів, але ж це суттєво впливає на подальші реєстраційні дії. Оскільки, як зазначалось, немає чіткої правової бази щодо цього питання, на практиці переобладнанням вважають будь які технічні зміни у конструкції серійного автомобіля, а саморобним вважають такий, що побудований на власній конструкторські базі.

Слід пам’ятати, що всі саморобні зразки транспортних засобів повинні відповідати затвердженим технічними вимогами і забезпечуватися документами, які підтверджують законність придбання номерних агрегатів з яких побудовано транспортний засіб.

  Якщо транспортний засіб зібрано з агрегатів та вузлів серійних моделей автомобілів, з порушенням вимог Закону України «Про дорожній рух», то до реєстрації таке ТЗ не приймуть. Конструкція саморобного авто (гальма, рульовий механізм, двигун і т.д.) повинна відповідати сучасним нормативам і стандартам, не перевищувати встановленого рівня викидів шкідливих речовин в атмосферу, а проектна документація узгоджена з уповноваженими державними органами.

Тобто, саморобну машину зареєструють, якщо її параметри відповідають стандартам. В цьому випадку, після перевірки, однією з уповноважених на проведення експертизи організацій видається сертифікат відповідності.

Одразу ж постає логічне питання: який державний орган є уповноваженим видавати сертифікати відповідності на саморобні транспортні засоби? Таким органом є Державний науково-дослідний інститут МВС України.

Контактними дані інституту:

01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4А

Телефон: 254-95-21

Факс: 280-01-84

dndi@mvs.gov.ua

Таким чином перед початком процедури безпосередньої реєстрації транспортного засобу в органах МРЕВ власнику саморобного авто потрібно пройти ряд процедур для встановлення відповідності авто до Державних стандартів України, отримати акт випробувань, а також затвердити проект виготовлення транспортного засобу в цілому. По закінчення (у разі успішності) власнику видається сертифікат відповідності транспортного засобу, що дає змогу переходити до іншої складової процесу – реєстрації транспортного засобу в органах МРЕВ.