Shevchuk Law Firm | Публікації

Питання: За порушення трудової дисципліни до працівника підприємства було застосоване дисциплінарне стягнення. Працівник відмовився надавати свої письмові пояснення щодо стягнення та повідомив, що оскаржуватиме дії підприємства у судовому порядку. Чи зможе працівник, посилаючись на недодержання умов накладання дисциплінарного стягнення, визнати дії підприємства необґрунтованими та скасувати накладання дисциплінарного стягнення?

Додано на сайт 2017-10-30, опубліковано у виданні: Газета "Бухгалтерія" №38(1285) від 18 вересня 2017 року

Відповідь: Для відповіді на поставлене питання необхідно з’ясувати порядок накладання дисциплінарного стягнення на працівників та з’ясувати, чи є наявність факту надання працівником своїх письмових пояснень обов’язковим етапом накладання дисциплінарного стягнення. Відповідно до абз.4 ст.149 КЗпП, яка визначає порядок застосування дисциплінарних стягнень, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

А чорне таки біле, або огляд зміненої судової практики щодо визнання дроблених депозитів законними.

Додано на сайт 2017-10-09, опубліковано у виданні: Газета "Бухгалтерія" №38 (1285) від 18 вересня 2017 року

Близько чотирьох місяців тому у газеті «Бухгалтерія» було опубліковано матеріал «Захист грошей, або як вкладнику аргументувати відсутність «Дроблення депозиту» при його наявності». У тій статті ми, по суті, підготували своїм читачам правову позицію, якою можна скористатись для доведення у суді свого права бути включеним до переліку вкладників проблемного банку. Тепер можна проаналізувати актуальну судову практику та з’ясувати, чи почали судді дослуховуватись до тих аргументів, які ми наводили у попередньому матеріалі.

Деякі корисні поради під час обшуку на підприємстві.

Додано на сайт 2017-08-29, опубліковано у виданні: Газета "Бухгалтерія" №31 (1278) від 31 червня 2017 року

За неофіційною інформацією в Україні щомісяця правоохоронними органами різних структур проводяться до трьох із половиною тисяч обшуків на місяць. Це означає, що за один календарний рік ця цифра може сягати сорока двох тисяч. Це, у свою чергу, може означати, що існує досить висока ймовірність, що з обшуком можуть прийти й на ваше підприємство. До цього варто бути готовим, не дивлячись на те, що правових підстав для обшуку на вашому підприємстві немає. Тим паче, що правоохоронцям не завжди вони (правові підстави) потрібні.

Важные аспекты страхования перевозчиков. О чем не стоит забывать?

Додано на сайт 2017-07-27, опубліковано у виданні: Журнал "Транспорт" №7 (967) липень 2017

Грузоперевозки - это деятельность, которая напрямую сопряжена с использованием источника повышенной опасности - автомобилями, в свою очередь, как известно, где автомобили, там и риски имущественных потерь. Только за первые шесть месяцев текущего года в Украине произошло 12 224 дорожно-транспортных происшествия (далее — ДТП). Но это не единственная проблема перевозчиков, кроме ДТП, риски также существуют и в других аспектах осуществления деятельности, например, грузовик могут украсть, его могут поджечь, то же самое могут сделать и с грузом, падают деревья и проваливается дорога. И это не исчерпывающийся перечень того, что может произойти с грузоперевозчиком и его водителем. В сегодняшнем материале мы остановимся на вопросах возложение выше описанных рисков «на плечи» страховых компаний, а именно рассмотрим виды страхования, которые напрямую обеспечивают спокойствие владельцам предприятий.

Притримання вантажу. Ризики для перевізника.

Додано на сайт 2017-04-05, опубліковано у виданні: Газета "Бухгалтерія" №25 (1272) від 19 червня 2017 року

Аналізуючи один із форумів, де обговорюються аспекти здійснення господарської діяльності у сфері вантажних перевезень, я натрапив на велику кількість тем, де перевізники мають проблеми із вчасною оплатою за здійснення доставки й, як спосіб виходу із ситуації, їм радять користуватись ст.594 ЦКУ й застосувати такий спосіб забезпечення виконання зобов’язань як притримання. Більше всього мою увагу привернула одна з описаних ситуацій, де перевізник дізнався, що у замовника є фінансові труднощі з оплатою розмитнення вантажу й, у якості превентивного засобу, одразу повідомив боржника про притримання вантажу, оскільки факт фінансових труднощів із розмитненням, на думку перевізника, свідчив про високу ймовірність відмови замовника від оплати послуг доставки.

Питання: під час рейсу водій підприємства шляхом спричинення дорожньо-транспортної пригоди завдав матеріального збитку третій особі (пошкодив інший автомобіль). Третя особа звернулася із позовом до підприємства про відшкодування завданої шкоди. Чи є підприємство за даних умов належним відповідачем? Чи можна покласти матеріальну відповідальність на водія підприємства? Якщо так, то як саме?

Додано на сайт 2017-10-05, опубліковано у виданні: Газета "Бухгалтерія" №25 (1272) від 19 червня 2017 року

Відповідь: Згідно із ч.1 ст.1187 ЦКУ використання, зберігання або утримання транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки. В законодавстві нашої країни передбачена презумпція вини щодо усіх суб’єктів цивільно-правових відносин, втім для особи, яка здійснює діяльність пов’язану із використанням джерела підвищеної небезпеки є виключення із загального правила. Так, ч.5 вищезгаданої статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Таким чином для відшкодування шкоди не вимагається встановлення факту вини.

Питання: між юридичною особою та фізично особою-підприємцем було укладено господарський договір. Під час виконання умов договору, фізична особа припинила свій статус підприємця та відмовилась виконувати взяті на себе зобов’язання. Чи нестиме фізична особа, яка припинила свій статус підприємця, відповідальність за взяті на себе зобов’язання у статусі підприємця? Якщо так, то до суду якої юрисдикції потрібно позиватись юридичній особі (господарський чи загальний)?

Додано на сайт 2017-04-24, опубліковано у виданні: Газета "Бухгалтерія" №20 (1267) від 15 травня 2017 року

Відповідь: Відповідно до ст.51 ЦКУ до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин...

Домен для підприємства. Технічно-правовий лікбез.

Додано на сайт 2017-01-31, опубліковано у виданні: Газета "Бухгалтерія" №18 (1265) від 1 травня 2017 року

На сьогоднішній день Інтернет так сильно увійшов у наше життя, що без нього не обходиться будь-який напрямок нашої життєдіяльності. Підприємства мають свої сайти, адвокати мають свої сайти, магазини мають свої сайти, усі, хто так чи інакше провадять якусь діяльність — мають свої веб-сайти в Інтернеті, адже без присутності у мережі просувати себе дуже складно.

Держконтроль за автомобільними вантажоперевезеннями.

Додано на сайт 2017-06-15, опубліковано у виданні: Збірник систематизованого законодавства (Бухгалтерія) №4, квітень 2017

Галузь вантажних перевезень завжди була ключовою для зростання й розвитку економічного благополуччя усієї країни. Це обумовлюється одним звичайним правилом: кому потрібні товари, які неможливо доставити їх замовнику? Відповідь проста: нікому. Тому вантажні перевезення можна назвати навіть стратегічним напрямком для розвитку, а останній неможливий без якісного правового врегулювання з боку держави.

На чорне — біле, або як, із точки зору вкладника, аргументувати відсутність «дроблення» за його наявності.

Додано на сайт 2016-12-13, опубліковано у виданні: Газета Бухгалтерія №8 від 20.02.2017 року

Зберегти для бідних шляхом недоплати багатим. Мабуть саме із цього принципу виходив законодавець, який створив систему гарантування вкладів у нинішньому її вигляді. Двісті тисяч гривень отримає особа від Фонду гарантування вкладів (далі— Фонд, ФГВФО), чий депозит «згорить» у банківській установі. Немає жодного значення загальна сума усіх вкладів фізичної особи в одному банку, нехай то десять депозитів по десять мільйонів, чи один на сто мільйонів. Двісті тисяч, це усе, на що можна розраховувати. Логіка тут проста. Сума гарантованого відшкодування, як правило, покриває більшість вкладів у банківських установах, а що до тієї меншості, які на рахунках тримали більшу суму коштів, ніж гарантується, то тут, як кажуть, звиняйте… Ставайте у чергу за своєю «двухсоткою». Та хіба буде українська душа миритись із цією вселенською несправедливістю? Виходячи із кількості судових справ — не буде й не мириться. З огляду на кількість «луснувших» банків ця проблема набрала серйозних масштабів. У цій статті ми проаналізуємо можливі дії вкладника, якому пропонують двісті тисяч гривень замість «мільйону», який він поклав до банку, та надамо правову аргументацію на користь цих позицій.